Литвинчук Андрій Олександрович
адвокат, директор Юридичної компанії “РЕСПЕКТ”
В Україні відсутнє нормативне регулювання колекторських послуг та діяльності компаній, які займаються їх наданням.
На мій погляд, під колекторським послугами розуміють послуги з витребування боргів фізичних чи юридичних осіб замовника такої послуги.
Діяльність колекторської компанії може бути розцінена як звичайна господарська діяльність суб’єкта господарювання. Такий суб’єкт повинен бути зареєстрований у встановленому законодавством порядку.
Колекторські послуги можуть надаватися колекторською компанією замовнику на підставі договору доручення, договору цесії чи договору факторингу.
Поступка вимоги переносить право вимоги від первинного кредитора (цеденту) до нового кредитора (цесіонарію). Для укладення договору факторингу колекторська компанія повинна бути включена до реєсту фінансових установ та мати відповідну ліцензію Держкомфінпослуг.
Відповідно до ч. 1 статті 512 Цивільного ЦК кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, у результаті передачі ним своїх прав іншій особі за угодою.
Як правило разом із наданням колектору права вчинити певні юридичні дії щодо стягнення з боржника заборгованості замовник передає колектору інформацію про клієнта-боржника.
При цьому статті 1076 Цивільного Кодексу України встановлено, що банк гарантує таємницю банківського рахунку, операцій за рахунком і відомостей про клієнта. Однак відомості про операції та рахунки можуть бути надані тільки самим клієнтам або їхнім представникам.
Статтею 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» встановлено, що банківською таємницею, зокрема, є відомості про банківські рахунки клієнтів, фінансово-економічний стан клієнтів та інше.
Колекторські фірми здебільшого діють дуже жорсткими методами. Працівники колекторських компаній за допомогою листування, телефонних розмов та SMS-повідомлень намагаються переконати боржника добровільно сплатити борг. При цьому зазвичай телефонні дзвінки відбуваються як удень, так і вночі, а листи, що надсилаються боржникові, містять погрози й залякування. Більше того, колектори тиснуть на неплатників шляхом знайомства з їхніми близькими та родичами, а також шляхом повідомлення на роботу про наявність у неплатника невиконаного зобов’язання.
Такі дії колекторів порушують встановлені законодавством та Конституцією України права громадян України на втручання в особисте сімейне і сімейне життя.
Отже, резюмуючи діяльність колекторських компанії та методи їх роботи, можна зробити висновок, що переважна більшість з них порушує конституційні права громадян та не має під собою відповідних правових підстав.